У Києві триває виставка «Україна в очах європейців ХVІІ ст.»

Під такою назвою 15 серпня 2018 року у Музеї гетьманства відкрилася виставка гравюр, присвячена Дню незалежності України.

Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.

Гравюра гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса)

 

На виставці представлена колекція 18-и гравюр з європейських історичних хронік та альбомів. Гравюри подаровані Музею гетьманства колекціонером з Німеччини Тіто Герре.

Найвагоміша частина гравюр представлених на виставці з німецькомовної друкованої хроніки Матеуса Меріанна "Theatrum Europaeum" ("Театр Європи"), що видавалася у Франкфурті-на-Майні у 1638-1738 рр.

Засновником та видавцем цього 21-томного видання був відомий гравер і художник Матеус Меріан. Матеус Меріан помер 19 червня 1650 року у місті Бах-Швальбах, видавничу справу продовжили його сини.

З цієї хроніки представлені гравюри історичних осіб: гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса), полковника Михайла Кричевського (копія з малюнку нідерландського художника А. Вестерфельда), а також Михайла Корибута Вишневецького, Януша Радзивілла, Криштофа Радзивілла, Стефана Чарнецького. А ще у колекції є схематичні військові плани Полтави (1709) та Ставища (1664).

Також на виставці представлені гравюри: Фортеця Кодак, план міста Кам’янця-Подільського, Мукачева, Військовий план битви під Нарвою, гетьмана Данила Апостола та ін.

Музей запрошує всіх кого цікавить історія України познайомитися з поглядом європейців ХVІІ століття на події, що розгорталися на наших землях.

Виставка триватиме до 28 серпня, години роботи музею 10.00-17.00

Місце: Музей Гетьманства, вул. Спаська, 16 Б

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.