У Києві триває виставка «Україна в очах європейців ХVІІ ст.»

Під такою назвою 15 серпня 2018 року у Музеї гетьманства відкрилася виставка гравюр, присвячена Дню незалежності України.

Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.

Гравюра гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса)

 

На виставці представлена колекція 18-и гравюр з європейських історичних хронік та альбомів. Гравюри подаровані Музею гетьманства колекціонером з Німеччини Тіто Герре.

Найвагоміша частина гравюр представлених на виставці з німецькомовної друкованої хроніки Матеуса Меріанна "Theatrum Europaeum" ("Театр Європи"), що видавалася у Франкфурті-на-Майні у 1638-1738 рр.

Засновником та видавцем цього 21-томного видання був відомий гравер і художник Матеус Меріан. Матеус Меріан помер 19 червня 1650 року у місті Бах-Швальбах, видавничу справу продовжили його сини.

З цієї хроніки представлені гравюри історичних осіб: гетьмана Богдана Хмельницького (копія відомої гравюри Вільяма Гондіуса), полковника Михайла Кричевського (копія з малюнку нідерландського художника А. Вестерфельда), а також Михайла Корибута Вишневецького, Януша Радзивілла, Криштофа Радзивілла, Стефана Чарнецького. А ще у колекції є схематичні військові плани Полтави (1709) та Ставища (1664).

Також на виставці представлені гравюри: Фортеця Кодак, план міста Кам’янця-Подільського, Мукачева, Військовий план битви під Нарвою, гетьмана Данила Апостола та ін.

Музей запрошує всіх кого цікавить історія України познайомитися з поглядом європейців ХVІІ століття на події, що розгорталися на наших землях.

Виставка триватиме до 28 серпня, години роботи музею 10.00-17.00

Місце: Музей Гетьманства, вул. Спаська, 16 Б

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.