На Тернопільщині виявлено масове поховання 1919-1920 років

Масове поховання виявлено біля пам’ятного знака воякам Армії Української Народної Республіки на околиці міста Ланівці Тернопільської області. Дослідники припускають, що могила з’явилася у 1919-1920 роках.

Людські останки виявили під час пошукових робіт, які проводить меморіально-пошукове підприємство "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Знайдені останки. Фото: УІНП

 

За словами начальника відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павла Подобєда, дослідники встановили, що пам’ятний знак воякам Армії УНР не був символічним, під цим пам’ятним знаком дійсно поховані люди.

"Після першого етапу пошукових робіт виявлено, що це поховальна яма, на дні якої лежать останки кількох десятків осіб, переважно молодих чоловіків, яких було страчено.

Станом на теперішній час ми не можемо стверджувати до якої армії належали загиблі, але можемо сказати, що поховання датується початком ХХ ст, ймовірно 1919-1920 роками.

Після другого етапу пошукових робіт, які ще потрібно провести, - ексгумації останків, пошуку супровідного матеріалу - можна буде говорити про приналежність похованих людей до певної армії", - розповів Павло Подобєд.

За свідченнями місцевих краєзнавців, пам’ятний знак, біля якого проводяться пошукові роботи, встановлений на братській могилі вояків Армії УНР.

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.