На Тернопільщині виявлено масове поховання 1919-1920 років

Масове поховання виявлено біля пам’ятного знака воякам Армії Української Народної Республіки на околиці міста Ланівці Тернопільської області. Дослідники припускають, що могила з’явилася у 1919-1920 роках.

Людські останки виявили під час пошукових робіт, які проводить меморіально-пошукове підприємство "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Знайдені останки. Фото: УІНП

 

За словами начальника відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павла Подобєда, дослідники встановили, що пам’ятний знак воякам Армії УНР не був символічним, під цим пам’ятним знаком дійсно поховані люди.

"Після першого етапу пошукових робіт виявлено, що це поховальна яма, на дні якої лежать останки кількох десятків осіб, переважно молодих чоловіків, яких було страчено.

Станом на теперішній час ми не можемо стверджувати до якої армії належали загиблі, але можемо сказати, що поховання датується початком ХХ ст, ймовірно 1919-1920 роками.

Після другого етапу пошукових робіт, які ще потрібно провести, - ексгумації останків, пошуку супровідного матеріалу - можна буде говорити про приналежність похованих людей до певної армії", - розповів Павло Подобєд.

За свідченнями місцевих краєзнавців, пам’ятний знак, біля якого проводяться пошукові роботи, встановлений на братській могилі вояків Армії УНР.

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.