АНОНС: У Києві відкриється музейна виставка «Незалежність: наш час»

Виставка представить найяскравіші експонати головного історичного музею країни, що змальовують моменти української історії, ключові події національно-визвольної боротьби й суспільного розвитку, що стали визначальними в українському державотворенні.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Відвідувачі виставки зможуть побачити взаємозв’язки явищ минулого і сьогодення та прослідкувати вплив історичних процесів на майбутнє нашої держави.

Партнерами проекту стали інформаційне агентство УНІАН, національне інформаційне агентство "Укрінформ", Держкіно України, Мистецька агенція "Мантикора" , Всеукраїнська кампанія "Пам'ять нації".

Час: 22 серпня, середа, 14:00

Місце: Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Контакт: (044) 278 43 76, (098) 667 99 45 Світлана Яценко.

Акредитація ЗМІ: за телефоном (044) 278 48 64.

Вхід на відкриття виставки вільний.

Дивіться також:

Про вирішальні серпневі дні 91-го

1 грудня 1991 року. Як українці підтримали депутатів. ФОТО

Роздуми над Днем Незалежності. В який день святкувати?

1990: мітингові пристрасті у Києві. ВІДЕО

Як воно було у 1991-му. Спогади учасників подій

Останні дні імперії. Звіти КГБ того часу. ДОКУМЕНТИ

Як Україна створила Радянський Союз...

...і як Україна ліквідувала Радянський Союз

Інші матеріали за темою "Незалежність"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.