Спецпроект

У Гарварді створили інтерактивну мапу Голодомору 1932-1933 років. ВІДЕО

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».

Поштовхом до створення цифрового атласу стало бажання зосередити увагу на дослідженні Голодомору 1932-1933 років – повідомляє "Голос Америки".

 

"Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей.

Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним", – говорить С. Плохій.

Головна мета проекту полягала у вивченні новітньої української історії та політичної географії за допомогою найбільш сучасних досягнень у галузі інформаційних технологій.

Використовуючи географічні інформаційні системи (GIS), розробники вводять у науковий обіг (і тим самим роблять загальнодоступною) усю відому на сьогодні інформацію не лише про певні ключові події в історії України, але і про економічні, історичні, політичні та соціальні зміни, які вона нині зазнає.

До цієї праці залучають учених, студентів та аспірантів, як у Гарварді, так і за його межами.

"Ми співпрацювали з Інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали їх в електронному варіанті. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти", – розповідає менеджер проекту Костянтин Бондаренко.

"МАПА. Цифровий Атлас України" розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями, а також на молодь, якій дослідження української історії стане цікавим та пізнавальним, завдяки сучасним технологіям.

Аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт була однією з перших, хто скористувався "Цифровим атласом" у своєму дослідженні. Вона говорить:

"Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору".

Станом на сьогодні Український науковий інститут Гарвардського університету поповнив "МАПУ. Цифровий атлас України" до шести розділів, окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичне Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежна Україна.

Читайте також:

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.