АНОНС: «Символ твоєї свободи». У Києві відкриють виставку про український герб

Від Русі та Української Народної Республіки, через повстанські криївки, до незалежності – на Хрещатику відкриють виставку про Тризуб до 100-річчя затвердження його Державним гербом.

Український інститут національної пам’яті у співпраці з видавництвом "Родовід" підготували фотодокументальну виставку "СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України", яка демонструватиметься на великих банерах біля Головпоштамту столиці.

 

Сторіччя тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого взяли за основу для малюнків герба та печатки Української Народної Республіки.

"…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський сто років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР.

Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Руссю – як головної її спадкоємиці. Він став одним із головних атрибутів незалежної Української держави, а також важливим маркером української національної ідентичності.

Упродовж усього XX ст. Тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій. Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін.

На відкриття запрошені творці виставки – представники Українського інституту національної пам’яті та видавництва "Родовід", а також співавтор Малого державного герба України – графік Олексій Кохан, представники органів влади, народні депутати.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Родовід".

Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Інформаційні партнери: УНІА "УКРІНФОРМ", Радіо Свобода, Громадське радіо, UA: Радіо Культура, UA: Суспільне мовлення, 5 канал, Еспресо, Історична правда, Gazeta.ua, Тиждень, Україна молода.

Час: 23 серпня, четвер, 12:00

Місце: вул. Хрещатик, 22 (біля будівлі Головпоштамту)

Контакт: (044) 290-80-17

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.