Пожежа в історичній будівлі найстаршого університету Наддніпрянщини. ФОТО, ВІДЕО

Після того, як в околицях Харкова згорів унікальний палац XVІІІ століття в Старому Мерчику, запалала ще одна з пам'яток національного значення. Колишній губернаторський палац був збудований у XVІІІ столітті. У 1805 році тут запрацював Харківський університет. Сьогодні у будинку буяло полум'я.

Повідомлення про займання в головному корпусі Української інженерно-педагогічної академії пожежники отримали о 15.07, повідомляє UA: Харків.

Станом на 19.00 рятувальники зупинили поширення пожежі, але її ліквідація ще тривала. На ту мить вигоріло 800 кв. м. будівлі, а дах зруйнований вогнем майже вщент.

"Внутрішні перекриття будівлі переважно дерев'яні, з пустотами. Це проблема для гасіння, бо вогонь поширюється по всіх напрямках. Після гасіння пожежі міце пожежі споруда буде обстежена фахівцями, і тоді буде визначена попередня причина", - повідомив журналістам заступник начальника обласного управління ДСНС у Харківській області Ігор Лупандін.

На ліквідацію пожежі прибуло 70 рятувальників на 14 пожежних машинах.

 
 
 

Нагадаємо, корпус Української інженерно-педагогічної академії є пам'яткою архітектури національного значення. З 1805 року тут розташовувався Харківський університет (потім - Харківський інститут народної освіти, Харківський державний університет ім. Горького), згодом Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія).

Як повідомлялося, в середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Читайте також:

Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.