АНОНС: В УКРІНФОРМі презентують спогади екс-очільника Київради про День прапора

Книгу Олександра Мосіюка "День прапора" презентують 21 серпня в Києві.

Книжка Олександра Мосіюка – це розповідь про драматичні епізоди сучасної історії Києва, які передували проголошенню незалежності України. На долю автора випало спочатку стати керівником демократичного блоку, а потім – в найскладніші кризові моменти – очолювати і Київраду.

 

Ця книжка про те, як політикам нової генерації вдавалося розрубувати найскладніші вузли соціально-політичних суперечностей, коли протистояння досягало навіть межі кровопролиття.

Підняття прапора над столицею 24 липня 1990 року – серед найяскравіших подій того періоду.

Погортати книжку можна тут. А фрагмент спогадів "Історична правда" вже публікувала.

21 серпня, 14.30

Місце: УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Організатор: видавництво "КІС".

Вхід вільний.

Читайте також:

Як над Київрадою "бандерівсько-петлюрівський" прапор підіймали

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.