АНОНС: Історичні дискусії "Скоропадський vs УНСоюз"

16 серпня в Києві обговорюватимуть протистояння між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом у кінці 1918 року.

Головний відповідач д.і.н. Ігор Гирич спробує відповісти на дискусійні питання, у чому йому допомагатиме Олександр Кучерук.

 

Теми (основні):

- Що стало причиною конфлікту між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом (УНСоюз) до якого увійшла частина українських політичних партій і громадських організацій?

- Чи могли порозумітися Павло Скоропадський і Володимир Винниченко?

- Що робив у цей час Микола Міхновський, у чиєму таборі він себе бачив?

- За що Павло Скоропадський посадив до в’язниці Симона Петлюру і чому випустив?

- Хто сояв за "спиною" Гетьмана і чи були "ляльководи" в УНСоюзу?

- Чи був життєздатним режим Гетьманату, чи були у нього перспективи?

- Підготовка повстання силами УНСоюзу – авантюра чи порятунок незалежності України?

- Чого більше в Павла Скоропадського добрих справ чи "гріхів"?

16 серпня, четвер, 16:00

Місце: Музей Української революції 19171921 років (Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатор: Музей Української революції 19171921 років.

Вхід вільний.

Нагадуємо, що з нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект "Відновлені імена героїв". Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.