АНОНС: Історичні дискусії "Скоропадський vs УНСоюз"

16 серпня в Києві обговорюватимуть протистояння між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом у кінці 1918 року.

Головний відповідач д.і.н. Ігор Гирич спробує відповісти на дискусійні питання, у чому йому допомагатиме Олександр Кучерук.

 

Теми (основні):

- Що стало причиною конфлікту між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом (УНСоюз) до якого увійшла частина українських політичних партій і громадських організацій?

- Чи могли порозумітися Павло Скоропадський і Володимир Винниченко?

- Що робив у цей час Микола Міхновський, у чиєму таборі він себе бачив?

- За що Павло Скоропадський посадив до в’язниці Симона Петлюру і чому випустив?

- Хто сояв за "спиною" Гетьмана і чи були "ляльководи" в УНСоюзу?

- Чи був життєздатним режим Гетьманату, чи були у нього перспективи?

- Підготовка повстання силами УНСоюзу – авантюра чи порятунок незалежності України?

- Чого більше в Павла Скоропадського добрих справ чи "гріхів"?

16 серпня, четвер, 16:00

Місце: Музей Української революції 19171921 років (Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатор: Музей Української революції 19171921 років.

Вхід вільний.

Нагадуємо, що з нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект "Відновлені імена героїв". Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.