Спецпроект

"Маємо пам’ятати всіх жертв цього конфлікту". Урядовці вшанували жертв Волинської трагедії

6 липня у селі Рудка-Козинська Рожищенського району представники уряду та місцевої влади вшанували пам’ять жертв польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

У меморіальних заходах взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова УІНП Володимир В'ятрович, секретар комісії з увічнення пам’яті воїнів і жертв репресій Святослав Шеремета, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Світлана Мишковець

 Фото: Леся Бондарук

Під час жалоби відбулась служба Божа за невинно убієнними жертвами, яких вшанували хвилиною мовчання.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив: "Нині ми згадуємо українців, знищених у Рудці-Козинській поляками на німецькій службі. Це приклад того, як учасники цього конфлікту не цуралися використовувати в ньому третю силу, навіть якщо вона була ворожою до них самих. Так робили учасники з обох боків протистояння. Ми знаємо, що Рудка-Козинська не єдине українське село, яке постраждало у цій війні. Ми знаємо, що в ній постраждало і не одне польське село. Десь біля могил своїх предків, загиблих від рук українців, стоять поляки. Маємо пам’ятати усіх жертв цього конфлікту і вшановувати їх. Це наш обов’язок перед предками".

  Фото: Леся Бондарук

Окрім того, у пам’ятних заходах взяли участь представники громадських організацій, мешканці довколишніх сіл. До пам’ятнику Загиблим землякам присутні поклали квіти. 

Нагадаємо, що 9 липня 1943 року 300 озброєних людей, переважно поляків, які перебували на службі в німецькій поліції в селі Рудка-Козинська спалили 70 господарств із понад 200 будинками. Також було розстріляно і спалено 17 людей. Одразу після Рудки-Козинської спалили село Сокіл, потім частково знищили села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова.

Докладніше про каральну акцію читайте тут

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.