Спецпроект

"Маємо пам’ятати всіх жертв цього конфлікту". Урядовці вшанували жертв Волинської трагедії

6 липня у селі Рудка-Козинська Рожищенського району представники уряду та місцевої влади вшанували пам’ять жертв польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

У меморіальних заходах взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова УІНП Володимир В'ятрович, секретар комісії з увічнення пам’яті воїнів і жертв репресій Святослав Шеремета, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Світлана Мишковець

 Фото: Леся Бондарук

Під час жалоби відбулась служба Божа за невинно убієнними жертвами, яких вшанували хвилиною мовчання.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив: "Нині ми згадуємо українців, знищених у Рудці-Козинській поляками на німецькій службі. Це приклад того, як учасники цього конфлікту не цуралися використовувати в ньому третю силу, навіть якщо вона була ворожою до них самих. Так робили учасники з обох боків протистояння. Ми знаємо, що Рудка-Козинська не єдине українське село, яке постраждало у цій війні. Ми знаємо, що в ній постраждало і не одне польське село. Десь біля могил своїх предків, загиблих від рук українців, стоять поляки. Маємо пам’ятати усіх жертв цього конфлікту і вшановувати їх. Це наш обов’язок перед предками".

  Фото: Леся Бондарук

Окрім того, у пам’ятних заходах взяли участь представники громадських організацій, мешканці довколишніх сіл. До пам’ятнику Загиблим землякам присутні поклали квіти. 

Нагадаємо, що 9 липня 1943 року 300 озброєних людей, переважно поляків, які перебували на службі в німецькій поліції в селі Рудка-Козинська спалили 70 господарств із понад 200 будинками. Також було розстріляно і спалено 17 людей. Одразу після Рудки-Козинської спалили село Сокіл, потім частково знищили села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова.

Докладніше про каральну акцію читайте тут

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.