На крейсері «Аврора» відкрили православний храм

5 липня на крейсері «Аврора» в Санкт-Петербурзі (Росія) відкрили православний храм.

Про це повідомляє РИА "Новости" з посиланням на прес-службу Західного військового округу (ЗВО).

"На крейсері "Аврора" почав роботу православний корабельний храм, ліквідований в 1917 році", — ідеться в повідомленні.

Цей корабель відомий тим, що холостий постріл його гармати слугував сигналом до штурму загонами більшовиків Зимового палацу в жовтні 1917 року. Внаслідок перевороту, партія більшовиків Володимира Леніна прийшла до влади в Росії.

Фото: РИА Новости / Александр Гальперин

Храм, відновлений за архівними фотографіями та кресленнями, розташований у центральній частині корабля над світловим люком. Ікони розташовані на розсувному іконостасі. "Також установлені предмети церковного начиння й необхідне приладдя. У церковні свята та вихідні дні на крейсері проводитимуться богослужіння й літургії", — зазначили в ЗВО.

Пікантність ситуації в тому, що Радянський Союз, який утворився в 1922 році, був першою державою, в якій атеїзм проголосили державною ідеологією, а релігію оголосили пережитком буржуазного минулого.

Одним із перших кроків революційної комуністичної влади на цій ниві стала ліквідація інституту військового духовенства в 1918 році. Усіх священиків звільнили з армії, а їх функції з моральної підтримки особового складу, зазнавши суттєвих змін, частково перейшли до політичних комісарів.

Бронепалубний крейсер першого рангу "Аврора" у Росії вважається пам’яткою кораблебудування, історії військово-морського флоту і подій більшовицької революції 1917 року. Його збудували в Санкт-Петербурзі в 1903 році. Брав участь в Російсько-японській, Першій світовій, Громадянській і німецько-радянській війнах.

У травні 2013 року крейсер повернули в склад ВМФ РФ як корабель № 1.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.