АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Осипу і Надії Мандельштамам

5 липня на вул. Заньковецької в Києві встановлять меморіальну дошку російському поетові Осипу Мандельштаму та його дружині Надії Хазіній.

Пам'ятний знак установлять на будинку, де зупинялося подружжя, яке позназнайомилося теж у Києві в 1919 році.

"Брали активну участь у культурному житті міста. Осип Мандельштам очолював поетичну секцію Всеукраїнського літературного комітету, співпрацював із кіностудією Всеукраїнського фотокіноуправління. З 1913 року його вірші виходили в київських часописах. Поет створив яскраві начерки про Київ і театр Леся Курбаса "Березіль".

Одним з перших відреагував на наслідки насильницької колективізації і штучно створений голод в Україні віршем "Старий Крим" . У 1934-му цей твір фігурував у його звинувачувальній справі. Осип Мандельштам загинув у пересильному таборі під Владивостоком 27 грудня 1938 року", - говоять організатори.

 

Вірш "Старый Крым" (1933) має таку строфу:

Природа своего не узнает лица, 
А тени страшные - Украины, Кубани... 
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне 
Калитку стерегут, не трогая кольца.

Рішення про встановлення дошки Київська міська державна адміністрація ухвалила ще торік. Автор дошки -  скульптор Світланою Карунської.

5 липня, четвер, 18.30

Місце: Київ, вул. Марії Занковецької 3/1 

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки, PEN-клуб Україна, небайдужі кияни та міська влада.

Нагадаємо, в с. Хотешів Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.