Спецпроект

АНОНС: У Рожищенському районі Волинської області вшанують жертв польсько-українського конфлікту

6 липня в с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області відбудеться вшанування пам’яті українців, що загинули 75 років тому під час польсько-української війни.

У меморіальних заходах візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомила представник УІНП у Волинській області Леся Бондарук на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Село Рудка-Козинська, згідно з архівними документами та свідченнями очевидців, згоріло 9 липня 1943 року першим у Рожищенському районі.

"Об 11 год ранку на близько 70-ти кінних підводах понад 300 озброєних бандитів із сторони с.Козин вдерлися у село. Ця банда складалася в основному з поляків, які служили в нацистській поліції. Цей відділ поліції підпорядковувався нацистській військовій частині, що складалася з мадяр (угорців) [...] За кілька годин згоріло 70 господарств із понад 200 будинками. Спалено і розстріляно 17 людей: 11 чоловіків, 4 жінок, двоє дітей. Одразу після Рудки-Козинської ці поляки цілком спалили село Сокіл, потім частково знищено села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова", – так описував каральну акцію у спогадах "Нарис визвольної боротьби Рожищенського району" вояк УПА Олексій Пархомчук (псевдо – "Чумак").

6 липня, п'ятниця, 13.00 

Місце: с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області. 

Від Київського майдану біля Волинської ОДА (м. Луцьк) буде організований транспорт.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.