У Київській Лаврі знайшли залишки муру XII століття. ФОТО

У національному Києво-Печерському заповіднику, на території якого розташована Лавра, археологи розкопали фундаменти і залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Про це ВВС News Україна розповів завідувач сектору археології заповідника археолог Сергій Тараненко.

 Фото: Сергій Тараненко

За словами археологів, фундамент і стіни складаються з валунів, невеликих уламків колотого каміння та уламків давньоруської цегли – плінфи.

Під час розкопу також знайшли фрагмент давньоруського металевого браслета з плетеним орнаментом.

Розкопки проводилися біля Троїцької надбрамної церкви у Митрополичому саду.

Археологи дослідили, що стіна має довжину 21 метр. Поки що розкопали лише частину фундаментів, а відкривати повністю знахідку планують наступного року.

 Фото: Сергій Тараненко

"В планах зробити експозицію, яка буде включати залишки фортифікаційних мурів. Можливо буде інформаційний центр", - зазначив пан Тараненко.

Вчений розповів, що ця знахідка була частиною стіни, яка оточувала "верхню" Лавру. Збудували її наприкінці у XII столітті, простояла вона близько 150 років, до нашестя монголо-татар і взяття Києва у 1240 році.

 Фото: Сергій Тараненко

Збудували її на місці дерев'яної огорожі – так званого стовп'я. Після набігу монголо-татар у XIII столітті наступний кам'яний мур з'явився навколо Лаври аж наприкінці XVII столітті, за кошти гетьмана Івана Мазепи.

Археологи називають стіну унікальною, бо в Україні, крім неї, відомо лише два об'єкти монументальної фортифікації Київської Русі.

А конструкція цього фундаменту є поки що єдиною серед усіх пам'яток цієї доби на всій території держави Київської Русі.

Нагадуємо, що поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.