В Італії розкопали масове поховання вікінгів

10 давніх поховань виявили археологи біля середньовічної церкви на острові Сицилія біля Італії. Припускають, що останки належать нащадкам вікінгів.

Про це повідомляє Gazeta.ua

 Вікінги ходили походами на Сицилію. Фото: Mir24.tv

Могилам близько 800 років. Вони розташовуються у церкві Сан-Мішель дель Гольфо поблизу Палермо. Поховання могло бути здійснене норманами – скандинавськими мореплавцями, які у Х столітті заснували власне герцогство на території сучасної Північної Франції.

"Деякі з померлих, безсумнівно, були представниками еліти або духовенства, про що свідчить форма могил", - зазначив керівник експедиції, археолог Славомир Моджьох з Інституту археології та етнології Польської академії наук у Варшаві.

Три з могили могли належати жінкам, ще дві – дітям. У похованнях не знайшли жодних предметів. Встановити можливе походження померлих допоміг візуальний огляд. На думку експертів, вони були вихідцями із Західної Європи, найімовірніше – норманами з Північної Франції. На це вказали висота і масивність скелетів.

Вікінги періодично навідувалися з експедиціями до Південної Італії та Сицилії. У другій половині XI ст. норманські війська під проводом Рожера де Готвіля відбили острів у арабів.

Старовинне кладовище було пов'язане зі церковної лікарнею, яка згадується в документах XII ст.

Нагадуємо, що в Японському морі знайшли затонулий "корабель скарбів".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.