АНОНС: У Києві презентують оцифровану колекцію неформальної преси 80-90-х років

Як демократи створювали собі інформаційну свободу, про що писали у газетах і журналах та як жартували над тоталітарною системою — про це в оцифрованих копіях неформальних газет і журналів доби кінця СРСР.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 Фото ілюстративне: Радіо Свобода

ЦДВР спільно з видавництвом "Смолоскип" презентують електронну колекцію збірок газет і журналів демократичних рухів, які масово виникали в час "перебудови" в СРСР.

Проголошена гласність і скасування комуністичної цензури спричинили "бум" неофіційних друкованих видань організацій, партій і груп найрізноманітнішого політичного забарвлення.

Національні, культурні, релігійні  та інші рухи українців, білорусів, кримських татар, литовців, молдован, вірмен, а також російські демократичні організації засновували свої друковані органи, в яких публікували те, чого ще не наважувалася радянська державна преса.

Часто автори видань — це знайомі нам 30 років по тому громадські та політичні діячі, науковці тощо. Їхні прізвища можна знайти на сторінках газети Товариства Лева "Поступ", видання "Донецкий вестник", "Голас беларуса", "Рух", орган Спілки незалежної української молоді (майбутньої СУМ) "Український самостійник", видання регіональних осередків Народного Руху України, орган Білоруської республіканської партії "Белая Русь" та ін.

Неформальна преса 1980-х-1990-х стала реальною альтернативою комуністичній партійній пресі на кшталт газети "Правда" і спричинилася до розвитку плюралізму в журналістиці в республіках СРСР і пострадянських країнах.

Учасники презентації:

  • Олег Коцарев — піар-менеджер видавництва "Смолоскип", поет, журналіст;
  • Андрій Когут —директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;
  • Тарас Шамайда — громадський активіст, помічник народного депутата України, автор публікацій у виданнях неформальної преси;
  • Михайло Трущенков — бібліограф, дослідник неформальної преси, укладач першої анотованої бібліографії української позацензурної преси.

Модератор: Володимир Бірчак — керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.

Колекція примірників преси буде опублікована на Електронному архіві Українського визвольного руху. Підготовка та оцифрування онлайн-колекції неформальної преси з архіву видавництва "Смолоскип" стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні та програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 24 000 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Час: 26 липня, четвер, 10.00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2

Контакт: Прес-центр Центру досліджень визвольного руху, history@cdvr.org.ua, +380 63 628-68- 69

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР