На Прикарпатті створять музей депортацій українців

Український інститут національної пам’яті підтримав створення Музею та надасть необхідне методичне сприяння сучасному музейному осередку.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті УІНП.

 Проект майбутнього музею

"Музей має служити суспільству шляхом глибокого осмислення складної історії, сприяти його розвитку, стати інтерактивним майданчиком для важливих суспільних обговорень і презентацій.

Зазвичай музеї консервуються на подачі фактажу. Але в умовах сьогодення музейні установи мають бути корисними для громадськості: на підставі свого авторитету піднімати незручні теми і творчо з ними працювати.

Головне завдання не тільки викликати у відвідувачів емоції і почуття, але й дати поштовх для подальших внутрішніх пошуків людини", – зазначила головний спеціаліст відділу музейної справи УІНП Іванченко Наталя під час методологічного семінару з розробки концептуальної та архітектурної моделі Музею депортацій українців.

Наталя Іванченко та Володимир Боров

 

Постане музей на базі пересильного табору в смт Брошнів-Осада, від якого зберігся дерев’яний барак для тимчасового перебування депортованих.

Пересильний табір у 1947-1953 роках був одним із двох збірних пунктів Івано-Франківщини, звідки вивозили етнічних українців.

До дизайнерської розробки проекту Музею залучена кафедра архітектурного проектування Інституту архітектури, будівництва і туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Доктор архітектури Зоряна Лукомська представила аудиторії схематичні доробки студентів. Цьогорічний випускник Інституту Ярослав Мисик презентував своє бачення меморіальної складової музейного комплексу.

Депутат облради Сергій Адамович розповів про проблеми, які виникли зі збором історичних даних, доступом до архівних матеріалів, пошуці артефактів для експозиції музею.

 Учасники презентації проекту музею

Брошнів-Осадська об’єднана територіальна громада стала переможцем конкурсу ініціатив місцевих карпатських громад на створення Музею депортацій українців на базі пересильного табору. На Музей буде виділено з обласного бюджету 250 тис. грн та 65 тис. грн з місцевого бюджету ОТГ.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.