Геноцид поляків не почався в 1925 році — польський прем'єр

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Віце-маршала Сенату Боґдан Борусевич, зокрема, запитав прем’єр-міністра про те, чому в законі не змінено статті, що стосується покарання за заперечення злочинів українських націоналістів:

"Карається за український націоналізм з 1925 по 1950 рік. У той час були різні ситуації, – фактичні і юридичні. Була Польща, яка боролася проти націоналізму, потім була радянська окупація, потім німецька окупація, а опісля ми опинилися в зовсім іншому географічному положенні, уже після 1945 року. По-перше, я хочу знати, чому карається за 1925 рік? Йдеться про момент перенесення Коновальцем садиби Української військової  організації з Праги до Берліна?".

Матеуш Моравецький. Фото: senat.gov.pl

Матеуш Моравецький, відповідаючи, зазначив, що "геноцид", напевно, не відбувся з 1925 року. "Геноцид на Волині, який був абсолютно жахливим, страшним історичним фактом (…), період цих страшних відносин – це в основному 1942, 19441945 рр. Це моя особиста думка", – сказав Моравецький.

Політик пригадав, що його мати народилася у 1930 році у Станіславові (нині Івано-Франківськ), тому він добре знає цю історію.

"Я повен найсуворіших слів, слів засудження українського геноциду на Волині, навіть у північному  Покутті та у східній частині колишньої Польської республіки, але це не може … На мій погляд, розширення цього до 1925-1950 років … Це щось зовсім інше, ніж геноцид", – наголосив польський прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, Сейм Польщі в поправці до закону про IПН відмовився від положень про кримінальну відповідальність за приписування поляками злочинів гітлерівців.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН. 7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.