Останки диктатора Іспанії Франсіско Франко збираються перепоховати

Останки іспанського диктатора Франсіско Франко в липні винесуть із мавзолею у Долині полеглих поблизу Мадрида і перепоховають.

Про це 28 червня повідомляє "Гордон" із посиланням видання El Pais.

Глава іспанського уряду Педро Санчес в ефірі місцевого телебачення сказав, що перепоховання Франко неминуче.

Він додав, що жодних офіційних церемоній влада не планує, але й не робитиме цього вночі, оскільки хоче, щоб все було прозоро.

Влада вже зв'язалася з родиною Франко. Місця перепоховання останків або точної дати ексгумації не повідомляють.

Франко – один з організаторів військового перевороту 1936 року, який призвів до громадянської війни між республіканцями і націоналістами. Очоливши антиреспубліканські сили після перемоги у війні, він здобув повний контроль над країною, встановивши правий авторитарний режим, відомий як Франкістська Іспанія.

У період Другої світової війни франкістська Іспанія тримала нейтралітет (за винятком відправки однієї "Блакитної дивізії" на Східний фронт). Після війни Франко надав притулок багатьом нацистським злочинцям-утікачам. З 1950-х років економічні реформи, ініційовані урядом Франко призвели до іспанського "економічного дива". Репресії проти політичних супротивників режиму Франко тривали до самої його смерті у 1975 році.

Читайте також:

Демократизація назв вулиць: закономірність чи перегони ідеологій? Ситуація в Іспанії

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.