Спецпроект

Всеукраїнський конкурс «Зберігаючи пам’ять про Голокост»

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» запрошує бакалаврів (3-4 курс), магістрів та аспірантів українських ВНЗ взяти участь у Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проектів на тему «Зберігаючи пам'ять про Голокост».

Про це повідомляє BABI YAR Holocaust Memorial Center.

 

Для участі необхідно подати наукові проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою Конкурсу.

Прийом заявок на конкурс триватиме з 20 липня до 1 жовтня 2018 року.

За підсумком оцінок Журі, визначається одне перше, два других та три третіх місця.

1 місце – 5,000 гривень та можливість проходження стажування у BYHMC з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру;

2 місце – 3,000 гривень;

3 місце – 2,000 гривень.

Конкурс організовано за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та НІМЗ "Бабин Яр".

Детальніше про умови конкурсу за посиланням.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.