Спецпроект

Всеукраїнський конкурс «Зберігаючи пам’ять про Голокост»

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» запрошує бакалаврів (3-4 курс), магістрів та аспірантів українських ВНЗ взяти участь у Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проектів на тему «Зберігаючи пам'ять про Голокост».

Про це повідомляє BABI YAR Holocaust Memorial Center.

 

Для участі необхідно подати наукові проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою Конкурсу.

Прийом заявок на конкурс триватиме з 20 липня до 1 жовтня 2018 року.

За підсумком оцінок Журі, визначається одне перше, два других та три третіх місця.

1 місце – 5,000 гривень та можливість проходження стажування у BYHMC з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру;

2 місце – 3,000 гривень;

3 місце – 2,000 гривень.

Конкурс організовано за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та НІМЗ "Бабин Яр".

Детальніше про умови конкурсу за посиланням.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.