Спецпроект

Польща не веде перемовин про зміну "антибандерівських" норм закону про ІНП

Польща не веде переговорів з українською владою, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Про це заявив голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик в ефірі "Польського радіо", передає "Європейська правда".

"На цю тему не ведеться жодних переговорів", — сказав він.

Дворчик наголосив, що не можна порівнювати положення закону, де йдеться про злочини українських націоналістів, з вилученими положеннями про покарання за образу доброго імені польської держави чи народу. За його словами, український націоналізм "був фундаментом для здійснення геноциду поляків в часи Другої світової війни".

Польський урядовець нагадав, що згадані норми закону перебувають на розгляді Конституційного суду.

"Ми чекаємо на рішення суду", — сказав він.

Дворчик висловив переконання, що інтегральний український націоналізм, творцем якого був Дмитро Донцов, був "тоталітарною системою".

"Добре що він був вписаний до закону про ІНП поряд з комунізмом і фашизмом", — заявив Дворчик.

Президент України Петро Порошенко раніше закликав Польщу змінити норми закону про Інститут національної пам’яті, які стосуються українців.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.