Спецпроект

У Запорізькій області встановлять меморіальний знак антиколгоспним повстанцям

До 85-ї річниці Голодомору 1932—1933 років у с. Борисівка Приморського району Запорізької області встановлять знак на честь народного повстання в жовтні 1930 року.

На сільському Меморіалі Слави встановлять пам’ятний камінь та інформаційну дошку на честь першого в області повстання проти колективізації.

З небуття інформацію про це повстання повернули дослідження заступника Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака та запорізького історика Юрія Щура, повідомляє "1-й Запорожский" з посиланням на прес-службу Запорізької ОДА.

У жовтні 1930 року партійне керівнитцво вирішло вилучити хліб у селян, які не хотіли вступати в колгоспи. Комсомольці та інші активісти ходили по хатах і вигрібали всі харчі до останнього зернятка.

6 жовтня з ініціативи 24-річного мешканця села Івана Бондаренка борисівці вчинили опір. Кількадесят жінок ставали пліч-о-пліч, перекривали в’їзди у двори, оточували й розганяли колгоспних активістів (така форма опору дістала назву "бабські бунти").

Кількох протестувальників міліція заарештувала. Тоді сотні селян оточили сільраду, погрожуючи штурмом. Жінок відпустили, й наступного дня заворушення відновилися. Бунтували також село Широке Запорізького району та в Михайлівському і Мелітопольському районах.  

Селянські бунти протривали три тижні. Однак сили були нерівні. Чекісти заарештували тридцять найбільш активних учасників опору і виступи зійшни нанівець. Через рік у селі почався Голодомор.

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура видала Національному музею Революції Гідності припис із забороною будівництва, однак потім скасувала його. 

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.