У гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру. ФОТО

7 червня гідроархеологи з Запоріжжя, Херсона та Одеси в гирлі Дніпра розпочали дослідження османської галери другої половини ХVII століття, яка лежить на дні однієї з проток.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Перші результати роботи. Це результат майже двох годин праці під водою керівника експедиції, кандидата історичних наук Дмитра Кобалії. Для прикладу – ліва частина малюнку розміром з бригантину в реставраційному ангарі Хортицького заповідника", – написав у Facebook учасник експедиції, завідувач науковою бібліотекою національного заповідника "Хортиця" В’ячеслав Зайцев.

Фото: FB В'ячеслав Зайцев 
 Фото: FB В'ячеслав Зайцев 

Судно було знайдене в 90-х роках херсонськими дайверами. Вони підняли на поверхню унікальні артефакти – гармату, особисті речі, кераміку. Судно має в довжину 38 метрів і від п’яти до шести метрів у ширину.

Роботи в межах гідроархеологічної експедиції "Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII століття" триватимуть два тижні. Поки піднімати судно не планують.

Нагадаємо, в передмісті Рима під час прокладання водогону виявили гробницю IV століття до нашої ери.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.