Коло Рима знайшли склеп заможної родини. ФОТО

У передмісті Рима робітники під час прокладання водогону випадково виявили гробницю. Її датують IV століттям до нашої ери.

Похоронну камеру висікли в вулканічному туфі і закрили зверху кам'яною плитою, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на The History Blog.

 Усі фото: The History Blog
 

Усередині археологи виявили останки трьох чоловіків і однієї жінки. Вони всі померли у віці від 40 до 50 років. Історики припускають, що це була сімейна гробниця.

У склепі вчені виявили два залізних скребки, які використовували атлети для очищення тіла від пилу після вправ, чорний посуд і тарілки з білим орнаментом, кістки курчат, кролика і ягняти або дитини. Знайдене в гробниці свідчить, що поховані люди були із забезпеченої сім'ї.

 
 

Археологи направили людські останки в лабораторію. Вчені хочуть з'ясувати, чи є поховані люди родичами.

Як повідомлялося, археологи знайшли захоронення решток воїнів – захисників фортеці Чигирина і мирних жителів під час облоги османською армією в 1677–1678 роках.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.