Петлюрівських отаманів Орлика, Ногу і Смутенка-Хоменка реабілітовано

Повстанського отамана Федора Артеменка ("Орлика") та його соратників, які в 1920-1922 роках воювали проти комуністичної влади на Київщині, реабілітував Апеляційний суд Київської області.

 Отаман Орлик - Федір Артеменко

Суд розглядав справу за заявою прокурора Київської області, внесеною у порядку ст. 7 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України.

Суд дійшов висновку, що петлюрівські отамани Федір Артеменко ("Орлик") та його побратими Яків Смутенко-Хоменко і Федір Нога чинили супротив чинному на той час комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у збройних загонах Української Народної Республіки та вчиняли інші дії, які безумовно свідчать про їх боротьбу за незалежність України на початку ХХ століття.

Повстанські загони під керівництвом отамана Орлика у 1920-1922 роках нападали на радянські гарнізони й частини Червоної армії, проводили агітаційну роботу серед населення в районах Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієвого, Бородянки, ст. Тетерів (смт Пісківка), Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова, Макарова сучасної Київської області.

За свою визвольну діяльність постановою Київської губернської надзвичайної комісії від 26 лютого 1922 року Артеменка-Орлика Федора Петровича, Хоменка-Смутенка Якова Несторовича та Ногу Федора Архиповича визнано ворогами радянської влади, невиправними бандитами та засуджено за ст. 58, ст. 68 ч.ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УРСР 1922 року до найвищої міри покарання – розстрілу.

Вивчивши архівну кримінальну справу, прокуратура Київської області з'ясувала, що вказані особи були засуджені необґрунтовано за боротьбу за незалежність України, яка проявилася в участі й керівництві збройними загонами УНР, а також у боротьбі проти чинної влади у інший спосіб.

ДОВІДКА:

Артеменко Федір Петрович ("Орлик") (1898, Гостомель, нині Київська обл. – 1922, Київ) – активний учасник повстанського руху в Україні. Воював на фронтах Першої світової війни, поручник царської армії. Під час Гетьманату служив у Київській комендатурі.

За Директорії УНР – начальник штабів Фастівського та Козятинського гарнізонів. У складі Армії УНР брав участь у боях проти Червоної армії. Із вересня 1920 року очолював 1-й партизанський загін ім. С. Петлюри, який до 1922 року діяв у Київській губернії. Хворим захоплений ЧК в січні 1922 року, згодом розстріляний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.