Вийшло перше комплексне дослідження історії українських болгар у міжвоєнний період

Інститут історї України НАН України видав монографію Юлії Грищенко "Болгари в Україні 1920-х ‒ 1930-х рр.: між національними проектами влади й реаліями життя"

 

Як зазначають в анотації, монографія є першим в українській історіографії комплексним дослідженням історії болгарської етнічної меншини УРСР у 20–30-і рр. ХХ ст.

Авторка розкрила основні тенденції політичного, економічного та культурного розвитку болгарської громади окресленого періоду. 

Вона розглянула етапи реалізації політики болгаризації, розбудови мережі болгарських адміністративно-територіальних одиниць, формування органів влади, міліції та суду в місцях компактного розселення болгар.

Значне місце в ній відведено висвітленню історії системи культурно-освітніх закладів, болгаромовної преси. У контексті згортання політики коренізації аналізуються процеси ліквідації національних районів та системи болгарських закладів освіти; характеризуються репресії проти представників етнічної меншини в ході "болгарської національної операції" доби Великого терору.

Книга розрахована на широке коло читачів: дослідників історії етнічних меншин України та національної політики, історії України міжвоєнного періоду, професорсько-викладацького складу вищої школи, студентів й усіх, хто цікавиться етнічною історією України та українсько-болгарськими взаєминами.

Зміст

РОЗДІЛ І. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ МЕНШИНИ 

1.1 Етапи, особливості та наслідки переселенської політики 

1.2 Інституалізація національної політики більшовиків та формування її болгарського напряму 

1.3 Національне районування: болгарські адміністративно-територіальні одиниці 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНИЙ ВІДГОЛОС 

2.1 Становище болгарської етнічної меншини під час голоду 1921–1923 рр. 

2.2 Економічні та соціальні перетворення періоду реалізації нової економічної політики 

2.3 Суцільна колективізація й Голодомор у болгарському селі: динаміка та наслідки 

РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ 

3.1 Культурно-освітній розвиток болгарської спільноти 

3.2 Згортання політики коренізації та становище болгарської меншини 

3.3 "Болгарська національна операція" доби Великого терору  

Завантажити монографію можна на сайті інституту історії України.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.