АНОНС: Презентація фільму про жінку-лицаря Залізного хреста Армії УНР Христину Пекарчук

5 червня у Кримському Домі в Києві відбудеться прем'єра документального фільму про жінку-воїна, яку було відзначено найзвитяжнішою нагородою в історії бойової слави Армії УНР – Харитину Пекарчук.

Харитина Пекарчук (уроджена Тіна Ізбіцька) – перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ столітті. Етнічна полька, яка стала переконаною українкою, і кримчанка, яка зі зброєю в руках захищала незалежність Української Народної Республіки.

 

Опісля презентації передбачено обговорення за участі людей, що створювали цей формат: 

► Андрій Іванець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН Уркаїни, координатор Таврійської гуманітарної платформи, дослідник біографії Харитини Пекарчук;

Тетяна Швидченко, координатор історичних програм Експертного аорпусу, співробітниця НДІ українознавства, кандидат історичних наук;

► Дмитро Савченко, фундатор видавництва "Zалізний Тато", публіцист, озвучував побратима Харитини Пекарчук.

5 червня, вівторок, 18.30

Місце:  Кримський дім (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Організатори: Експертний корпус

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.