АНОНС: Презентація фільму про жінку-лицаря Залізного хреста Армії УНР Христину Пекарчук

5 червня у Кримському Домі в Києві відбудеться прем'єра документального фільму про жінку-воїна, яку було відзначено найзвитяжнішою нагородою в історії бойової слави Армії УНР – Харитину Пекарчук.

Харитина Пекарчук (уроджена Тіна Ізбіцька) – перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ столітті. Етнічна полька, яка стала переконаною українкою, і кримчанка, яка зі зброєю в руках захищала незалежність Української Народної Республіки.

 

Опісля презентації передбачено обговорення за участі людей, що створювали цей формат: 

► Андрій Іванець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН Уркаїни, координатор Таврійської гуманітарної платформи, дослідник біографії Харитини Пекарчук;

Тетяна Швидченко, координатор історичних програм Експертного аорпусу, співробітниця НДІ українознавства, кандидат історичних наук;

► Дмитро Савченко, фундатор видавництва "Zалізний Тато", публіцист, озвучував побратима Харитини Пекарчук.

5 червня, вівторок, 18.30

Місце:  Кримський дім (Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9).

Організатори: Експертний корпус

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.