АНОНС: Директор Італійської археологічної місії в Єгипті прочитає лекції в Києві. РОЗКЛАД

11 – 13 червня в Києві прочитає лекції італійський єгиптолог, директор Італійської археологічної місії в Луксорі (Єгипет) Франческо Тірадрітті.

Про це повідомляє Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

Лекції д-р. Франческо Тірадрітті в Києві є частиною проекту Інституту сходознавства "Стародавній Єгипет в Києві: відображення на склі", метою якого є дослідження  історії колекцій давньоєгипетських пам’яток в музеях Києва та введення історії української музейної єгиптології в контекст історії світової єгиптології.

Розклад лекцій:

11 червня, 17.00

"Внесок Італії в побудову Єгипетського музею Каїру" ("The Italian contribution to the building of the Egyptian Museum of Cairo").

12 червня, 17.00

"Пам’ять про цивілізацію фараонів в ісламському Єгипті" ("The memory of the Pharaonic civilisation in Islamic Egypt")

13 червня, 17.00

"Єгипетське коріння Західної цивілізації: від Італійського Відродження до Французького ренесансу" ("The Egyptian roots of the Western civilization: from the Italian Renaissance to the French revolution").

Мова лекцій – англійська.

Місце проведення всіх лекцій: Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ, вул. Терещенківська, 17).

Організатори: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України разом із Італійським інститутом культури в Києві та Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

ДОВІДКА:

Д-р Ф. Тірадрітті  – відомий італійський єгиптолог, археолог, музееєзнавець, дослідник давньоєгипетського та ісламського мистецтва. Очолювана ним Італійська археологічна місія в Луксорі веде багаторічні розкопки двох великих гробничних комплексів Тебанського некрополя.

Д-р Тірадрітті також є учасником низки інших археологічних експедицій в Італії, Судані та Єгипті. Він викладав єгиптологію, ісламську археологію та історію мистецтв в університетах Енна, Фоджія, Туріну, очолював кафедру єгиптології Неаполя, а також кафедру історії мистецтв Університету Мемфіса (Теннесі), працював в Науково-дослідницькому Інституті Гетті (Лос-Анжелес).

Багато років д-р Тірадрітті був консультантом з єгиптології Археологічних колекцій міста Мілан, брав  участь у комісіях з розроблення концепцій музейної політики двох світових музеїв з найбільшими колекціями давньоєгипетських пам’яток: Великого єгипетського музею та  Єгипетського музею Туріна, брав участь в організації 21 музейних виставок щодо найрізноманітніших аспектів цивілізації Стародавнього Єгипту в Італії, Європі та Єгипті. 

Д-р Тірадрітті є автором та редактором серії бестселлерів з єгипетського мистецтва, перекладених різними мовами, зокрема, Egyptian Wall Painting" (2008), "Ancient Egypt: Art, Architecture and History" (2002), "Egyptian treasure of the Egyptian Museum of Cairo" (1999).

  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.