АНОНС: Директор Італійської археологічної місії в Єгипті прочитає лекції в Києві. РОЗКЛАД

11 – 13 червня в Києві прочитає лекції італійський єгиптолог, директор Італійської археологічної місії в Луксорі (Єгипет) Франческо Тірадрітті.

Про це повідомляє Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

Лекції д-р. Франческо Тірадрітті в Києві є частиною проекту Інституту сходознавства "Стародавній Єгипет в Києві: відображення на склі", метою якого є дослідження  історії колекцій давньоєгипетських пам’яток в музеях Києва та введення історії української музейної єгиптології в контекст історії світової єгиптології.

Розклад лекцій:

11 червня, 17.00

"Внесок Італії в побудову Єгипетського музею Каїру" ("The Italian contribution to the building of the Egyptian Museum of Cairo").

12 червня, 17.00

"Пам’ять про цивілізацію фараонів в ісламському Єгипті" ("The memory of the Pharaonic civilisation in Islamic Egypt")

13 червня, 17.00

"Єгипетське коріння Західної цивілізації: від Італійського Відродження до Французького ренесансу" ("The Egyptian roots of the Western civilization: from the Italian Renaissance to the French revolution").

Мова лекцій – англійська.

Місце проведення всіх лекцій: Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ, вул. Терещенківська, 17).

Організатори: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України разом із Італійським інститутом культури в Києві та Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

ДОВІДКА:

Д-р Ф. Тірадрітті  – відомий італійський єгиптолог, археолог, музееєзнавець, дослідник давньоєгипетського та ісламського мистецтва. Очолювана ним Італійська археологічна місія в Луксорі веде багаторічні розкопки двох великих гробничних комплексів Тебанського некрополя.

Д-р Тірадрітті також є учасником низки інших археологічних експедицій в Італії, Судані та Єгипті. Він викладав єгиптологію, ісламську археологію та історію мистецтв в університетах Енна, Фоджія, Туріну, очолював кафедру єгиптології Неаполя, а також кафедру історії мистецтв Університету Мемфіса (Теннесі), працював в Науково-дослідницькому Інституті Гетті (Лос-Анжелес).

Багато років д-р Тірадрітті був консультантом з єгиптології Археологічних колекцій міста Мілан, брав  участь у комісіях з розроблення концепцій музейної політики двох світових музеїв з найбільшими колекціями давньоєгипетських пам’яток: Великого єгипетського музею та  Єгипетського музею Туріна, брав участь в організації 21 музейних виставок щодо найрізноманітніших аспектів цивілізації Стародавнього Єгипту в Італії, Європі та Єгипті. 

Д-р Тірадрітті є автором та редактором серії бестселлерів з єгипетського мистецтва, перекладених різними мовами, зокрема, Egyptian Wall Painting" (2008), "Ancient Egypt: Art, Architecture and History" (2002), "Egyptian treasure of the Egyptian Museum of Cairo" (1999).

  

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.