Зміни до закону про IPN Польщі не задовольняють сподівань України – посольство

Таку думку висловив Тимчасовий повірений у справах України в Польщі Василь Зварич.

Про це йдеться у повідомленні Укрінформу.

 Василь Зварич

"На жаль, Сейм Польщі не скористався нинішньою доброю нагодою, щоб розглянути також ті положення, які викликають наше занепокоєння і заважають нормальній конструктивній співпраці з питань історичної пам’яті.

Зміни до закону про IPN від 26 січня викликали занепокоєння Ізраїлю, США та України. Сьогоднішнє ж голосування не задовольнило сподівань української сторони",- заявив Зварич.

Він додав, що українська сторона уважно відслідковує проходження в Конституційному суді Польщі звернення президента Польщі із зауваженнями щодо термінології "український націоналіст" та "Східна Малопольща".

"Сподіваємося, що найближчим часом з урахуванням позиції Конституційного суду буде внесено нові зміни до закону про IPN, які повністю відкриють шлях до подальшої конструктивної взаємодії між Україною та Польщею з питань історичної пам’яті",- наголосив Тимчасовий повірений у справах України в Польщі.

Нагадуємо, що сьогодні Сейм Польщі на позачерговому засіданні проголосував за зміни до закону про IPN. Ними, зокрема, передбачається, скасування положення щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за "публічне і всупереч фактам" звинувачення Польщі і польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни.

Водночас, зміни до закону не зачіпають ст. 1 п 1-а, ст. 2а та ст. 55, які встановлювали кримінальне покарання за так зване "заперечення злочинів українських націоналістів".

Також важливо згадати, що частина закону, де йдеться про "злочини українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом" впродовж 1925-50 років, а також термін "Східна Малопольща" так і залишається без жодних змін.

6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.