Прем’єр Польщі запропонував Сейму зміни до скандального закону про IPN

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зранку у середу звернувся до маршалка Сейму з проханням доповнити порядок денний засідання пунктом, що стосується змін закону про Інститут національної пам’яті.

Про це повідомив голова канцелярії голови Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство PAP.

 Сейм Польщі

"Ми хочемо внести зміни на підставі відмови від частини січневих поправок до Закону про Інститут національної пам'яті. Ми відходимо від кримінальних приписів, які можуть відвернути увагу від мети цих змін", - заявив Дворчик.

"Треба пам'ятати, що ця мета полягала в тому, щоб захищати добре ім'я Польщі та історичну правду", - додав глава канцелярії.

У той же час він підкреслив, що IPN як і раніше "озброєний більш ефективним інструментом або цивільно-правовим інструментом" і, як він додав, " він зможе воювати від імені польської держави з історичною брехнею".

"Цей шлях, як показує практика, є найбільш ефективним "- сказав Дворчик.

Водночас, як стало відомо "Історичній правді" у запропонованих змінах із Закону про IPN виключаються лише пункти статті, яка говорить про "публічне приписування польському народу, чи польській державі злочинів вчинених Третім Райхом", що тягне за собою штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Що ж стосується, "злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом", то за заперечення "злочинів бандерівців" і надалі передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

 Проект пропонованих змін до закону про IPN

Із Законом про IPN можна ознайомитись за посиланням. Зміни 2018 року – тут.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.