Скандал у Житомирі через відзначення початку німецько-радянської війни

У Житомирі курсанти військового інституту, які повинні були брати участь у заходах до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, влаштували демарш.

Про це повідомляє "Обозреватель".

Приїхавши на місце "святкувань" вони побачили, що там стоять люди з червоними прапорами. Це і було причиною того, що вони просто сіли назад в автобус і покинули це місце.

 Фото: "Обозреватель"

"З метою уникнення можливих провокаційних дій, участь військовослужбовців військового інституту було призупинено", - пояснив заступник начальника ЖВІ ім. Корольова Володимир Наконечний.

 Курсанти Житомирського військового інституту. Фото: "Обозреватель"

У той же час у місцевій поліції стали на бік учасників акції, зазначивши, що законодавство не було порушено. На червоних прапорах були зашиті заборонені "серп і молот".

Нагадуємо, що 22 червня на могилі чекіста-розвідника Миколи Кузнецова у Львові написали "ворог УПА".

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.