АНОНС: Лекція "Криваве Сонцестояння 1941: масові розстріли в’язнів у тюрмах Західної України"

У Львові поговорять про трагічну історію 77 річної давнини – розстріли політичних в’язнів у червні-липні 1941 року.

Про це повідомляє Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

 

Досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР – масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня – початку липня 1941 року.

Час: 27 червня, середа. О 16.00 співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" п.Христина Забуранна розповідатиме про криваві дні червня 1941 року.

О 17.00 – панахида пам’яті жертв політичних репресій (спільно із Центром військового капеланства УГКЦ).

Місце: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", вул. Бандери, 1

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.