Львівську міськраду пікетували проти забудови колишнього Шталагу-328. ФОТО, ВІДЕО

21 червня Львівську міську раду пікетували активісти через те, що депутати та чиновники дозволили забудувати Львівську цитадель.

На цьому місці під час Другої світової війни був табір для військовополонених "Шталаг-328", повідомляє кореспондент "Вголосу".

Активісти стверджують, що неприпустимо забудовувати територію, де у 1941-1944 роках загинуло понад 140 тисяч військовополонених українців, поляків, бельгійців та французів.

Більше фото дивіться на сайті "Вголосу"

Пікетувальники перед Ратушею розмістили символічний будмайданчик, який після акції зруйнували, заявивши, що вони не допустять будівництва "на кістках"

Як повдомлялося, 7 червня депутати Львівської міської ради надали ТзОВ "Сучасне місто" дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. 

Нагадаємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Історію нацистського Шталагу-328 у центрі Львова читайте в матеріалі Руслана Забілого 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.