АНОНС: У Музеї історії України у Другій світовій війні зазвучать листи з 1941-го

22 червня у Національному музеъ історії України у Другій світовій війні у рамках музейного спецпроекту "Говорю з 1941-го" згадуватимуть про перший день нацистсько-радянського протистояння, полем битви якого стала Україна.

У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні музей говоритиме голосами свідків: в усіх залах у режимі нон-стоп лунатимуть аудіоверсії листів із музейної колекції "Непрочитані листи 1941-го".

 

Зібрання налічує 1215 епістол, датованих червнем – липнем 1941 р. Листи були вивезені нацистами з окупованого Кам’янця-Подільського до Відня. Через понад 70 років вони повернулися в Україну. Музейні фахівці провели їх дослідження та пошук адресатів. Нині 632 родини вже отримали загублені у вірі війни звістки. 

Тож якими були автори листів? Про що вони писали рідним? Де зберігалися епістоли 70 років? Як їх досліджували? Що відчуває людина, яка відкриває листа з далекого 1941-го, уперше читає його, шукає і знаходить адресатів? Своїми думками та враженнями поділяться науковці музею, які працюють із унікальною колекцією. 

Також цьогоріч до хору голосів зібрання "Непрочитані листи 1941-го" доєднаються спогади цивільних українців, членів ОУН, німецьких військовослужбовців. Разом вони розкажуть про перші дні протистояння, відтворять внутрішній світ людини у передчутті великої війни. 

22 червня, п'ятниця, 13.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатор: Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Вхід вільний.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.