АНОНС: У Музеї історії України у Другій світовій війні зазвучать листи з 1941-го

22 червня у Національному музеъ історії України у Другій світовій війні у рамках музейного спецпроекту "Говорю з 1941-го" згадуватимуть про перший день нацистсько-радянського протистояння, полем битви якого стала Україна.

У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні музей говоритиме голосами свідків: в усіх залах у режимі нон-стоп лунатимуть аудіоверсії листів із музейної колекції "Непрочитані листи 1941-го".

 

Зібрання налічує 1215 епістол, датованих червнем – липнем 1941 р. Листи були вивезені нацистами з окупованого Кам’янця-Подільського до Відня. Через понад 70 років вони повернулися в Україну. Музейні фахівці провели їх дослідження та пошук адресатів. Нині 632 родини вже отримали загублені у вірі війни звістки. 

Тож якими були автори листів? Про що вони писали рідним? Де зберігалися епістоли 70 років? Як їх досліджували? Що відчуває людина, яка відкриває листа з далекого 1941-го, уперше читає його, шукає і знаходить адресатів? Своїми думками та враженнями поділяться науковці музею, які працюють із унікальною колекцією. 

Також цьогоріч до хору голосів зібрання "Непрочитані листи 1941-го" доєднаються спогади цивільних українців, членів ОУН, німецьких військовослужбовців. Разом вони розкажуть про перші дні протистояння, відтворять внутрішній світ людини у передчутті великої війни. 

22 червня, п'ятниця, 13.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатор: Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.