АНОНС: Київським журналістам презентують книгу "Перший Курултай"

22 червня в Укрінформі журналістам презентують книгу координатора Таврійської гуманітарної платформи, наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця "Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)".

Книга вийшла у видавництві "Кліо" на замовлення Міністерства інформаційної політики України, повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

 

У монографії україномовний читач має змогу вперше ознайомитися із дослідженням діяльності Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. Кандидат історичних наук Андрій Іванець залучив низку неоприлюднених джерел, зокрема, протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробляє у книзі концепцію кримськотатарської революції.

Кандидат політичних наук, один із провідних фахівців з історії кримськотатарського народу у ХХ ст. Гульнара Бекірова назвала презентоване дослідження "проривом в українській історіографії"

Учасники:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, автор книги;

Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу в 1991–2013 роках, представник Президента України у справах кримськотатарського народу; 

Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України кандидата політичних наук;

Гульнара Бекірова, історик, кандидат політичних наук.  


22 червня, п’ятниця, 15.00

Місце: Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Вхід вільний.

 
ДОВІДКА:

Перший Курултай кримськотатарського народу був сформований у листопаді 1917 року. З 9 по 26 грудня 1917 року він працював як національні установчі збори, які ухвалили Основні кримськотатарські закони. З 26 грудня 1917 року по осінь 1918 року Курултай здійснював функції національного парламенту, зокрема, утворив Кримськотатарський національний уряд.

У травні 1918 року делегати Курултаю зробили спробу перетворити його на загальнодержавний кримський парламент. Курултай кримськотатарського народу відновив свою діяльність у 1991 року в процесі повернення корінного народу в Крим. Визнаний в Україні вищим представницьким органом кримських татар. Після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя Росія заборонила його діяльність.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.