АНОНС: У Києві пом'януть гайдамаків Коліївщини

21 червня в Києві відзначатимуть 250-ліття гайдамацького повстання Коліївщини.

Програма заходу включатиме виступи відомих істориків й краєзнавців:

 

Тарас Чухліб – український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери.

Євген Букет – почесний краєзнавець України, головний редактор газети "Культура і життя", член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України.

Анатолій Пономаренко – народний артист, Герой України.

Іван Синяк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.

Ігор Гирич – доктор історичних наук, головний редактор журналу "Пам'ятки України", старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

Музичні виступи: Живосил Лютий, Тарас Компаніченко та Тарас Силенко.

Ведучий заходу – Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досілджень" (УССД), голова фракції ВО "Свобода" в Київраді.

21 червня, четвер, 18.30 

Місце: Колонна зала Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36).

Організатор: ВО "Свобода". УССД.

Вхід вільний.

Нагадаємо, Ваад України виступив із заявою, в якій висловив стурбованість відзначенням Коліївщини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.