АНОНС: НМІУ запрошує на лекцію про історію музичних скринь

23 червня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Історія музичних скринь", під час якої відвідувачі дізнаються про основні етапи розвитку та принципи роботи музичних пристроїв давнини.

Музика відіграє важливу роль у житті суспільства. Нею передають почуття, оповідають про важливі події й просто насолоджуються естетикою звучання. Тому не дивно, що здавна люди прагнули зафіксувати мелодію, щоб можна було її згодом ще раз прослухати.

 

Одним із перших пристроїв, здатних це зробити, були музичні скрині кінця XVIII − початку XX ст. Їх виникнення і розвиток – важлива віха в історії науки і техніки, адже своєю конструкцією (яку повсякчас вдосконалювали) вони репрезентували розвиток інженерної думки, механіки та фізики. Без досягнення останніх, було неможливим створення настільки досконалих пристроїв.

У своїй лекції "Історія музичних скринь" науковий співробітник музею Анатолій Бараннік розповість про основні етапи розвитку музичних скринь, та продемонструє принципи роботи цих загадкових музичних пристроїв давнини.

Практично кожен наведений у ній факт чи історичний різновид музичних скринь проілюстрований фото або відео. Також кожен відвідувач зможе оглянути музичну скриню Troll&Backer з колекції музею, яка й досі працює.

Cубота, 23 червня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.