АНОНС: "Експертний корпус" розкаже, якою була Перша світова в україській літературі

21 червня "Експертний корпус" запрошує на лекцію "Перша світова війна в українській літературі".

Разом із лекторкою Мариною Рябченко учасники оглянуть, наскільки великим є корпус текстів українських письменників та вояків за мотивами І світової війни.

 

І довідаються:
• як у сприйнятті українських літераторів І світову війну затьмарили Перші визвольні змагання;
• як українці сприймали І світову та писали про неї;
• чи писали про війну лише комбатанти;
• чому неможливий український Швейк;
• чому тексти про І світову війну не стали помітним явищем української літератури;
• чим український літературний наратив тієї епохи відрізняється від загальноєвропейського – і чи відрізняється взагалі?

21 червня, 18.30

Місце: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка (Київ, вул. Володмирська, 58).

Організатори: "Експертний корпус",  Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. 

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланням: https://goo.gl/JKc7Gb.

Як повідомлялося, в селі Роїще на Чернігівщині відкрили першу меморіальну дошку старшині Армії Української Народної Республіки Михайлу Зінченку.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.