АНОНС: "Експертний корпус" розкаже, якою була Перша світова в україській літературі

21 червня "Експертний корпус" запрошує на лекцію "Перша світова війна в українській літературі".

Разом із лекторкою Мариною Рябченко учасники оглянуть, наскільки великим є корпус текстів українських письменників та вояків за мотивами І світової війни.

 

І довідаються:
• як у сприйнятті українських літераторів І світову війну затьмарили Перші визвольні змагання;
• як українці сприймали І світову та писали про неї;
• чи писали про війну лише комбатанти;
• чому неможливий український Швейк;
• чому тексти про І світову війну не стали помітним явищем української літератури;
• чим український літературний наратив тієї епохи відрізняється від загальноєвропейського – і чи відрізняється взагалі?

21 червня, 18.30

Місце: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка (Київ, вул. Володмирська, 58).

Організатори: "Експертний корпус",  Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. 

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланням: https://goo.gl/JKc7Gb.

Як повідомлялося, в селі Роїще на Чернігівщині відкрили першу меморіальну дошку старшині Армії Української Народної Республіки Михайлу Зінченку.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.