Спецпроект

У Грушовичах лежать цивільні, а не повстанці — ІНП

Польський Інститут національної пам’яті (ІНП) представив результати розкопок на муніципальному кладовищі в Грушовичах поблизу Перемишля, що проводилися 24-26 травня.

За даними проведених археологічної та судово-медичної експертизи Управлінням з пошуку та ідентифікації (УПІ) польського ІНП, поховані на цвинтарі у Грушовичах на місці українського пам’ятника воїнам Української повстанської армії (УПА) є звичайними тодішніми мешканцями Грушович, а не воїнами УПА.

Про це на прес-конференції заявив віце-президент ІНП та в.о. директора УПІ проф. Кшиштоф Швагжик, пише газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово".

Також на ній були присутні заступниця директора УПІ, адвокат Анна Селаг, і керівник Відділу пошуку УПІ Томаш Борковський.

Під час розкопок віднайдено людські рештки в трунах і без трун, серед яких також знайдено польські монети з міжвоєнного періоду, ґудзик з німецького чоловічого одягу, який використовувався теж членами УПА. Серед решток був розколотий череп із діркою, що могло свідчити про вбивство цієї особи від кулі.

Загалом було відкрито 31 поховання, але дослідження проведено на 16-ти з них, тому що, як заявив віце-голова ІНП, на цвинтарі можна було б відкрити багато поховань, і немає потреби досліджувати решту (крім області пам’ятника)

Щодо знайдених в захованнях польських монет, то ІНП вважає, що вони там опинилися тому, що в ті роки звичаєм мешканців Грушовичів було вкладати померлим монети до кишень або в долоні. 

Що ж стосується черепа з отвором, то експерти ІНП Польщі вважають, що дірка на чолі є результатом смертельного удару, а не пострілу з вогнепальної зброї. Те, що довкола отвору відсутні тріщини та при людських рештках було знайдено водійські окуляри, дозволяє припускати, що особа померла трагічною смертю у результаті автокатастрофи, – каже професор Швагжик.

Він заявив, що українській стороні під час розкопок надали доступ до розкопок і запропонували взяти зразки людських решток на експертизу, та, за його словами, українська сторона відмовилася.

Член української делегації, співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд у коментарі "Історичній правді" пояснив, що українську сторону запрошували на розкопки лише в статусі спостерігачів.

"Відбір зразків проводиться за певною технологією, для якої потрібно мати обладнання. Оскільки заздалегідь нам повідомили про можливість лише спостерігати й фотографувати, до української делегації професійних судмедекспертів не включали. Пропозицію взяти зразки ми отримали щойно завершилася ексгумація. Але за таких умов брати їх було б непрофесійно", – розповів Павло Подобєд.

Професор Швагжик зазначив, що ІНП подало офіційне звернення українській стороні на дозвіл розкопок у десяти пунктах на території України, які включають у себе Волинську та Львівську області, зокрема Львів з періоду 1939 року та Гуту-Пеняцьку 1933 року.

У свою чергу Святослав Шеремета, Секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, який очолив групу експертів з України, ствердив, що серед поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

11 червня польська сторона передала Україні звіт про дослідження на грушовциькому цвинтарі.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовичах

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.