Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок Юрію Дмитрієву

Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок голові регіонального «Меморіалу» Юрію Дмитрієву, якого звинувачували в виготовленні дитячої порнографії.

Про це повідомляє "Медуза".

Однією з причин скасування вироку стали заяви названої доньки Дмитрієва, що вона "засмучена і зганьблена", зроблені під час психіатричної експертизи після винесення першого вироку, говорить адвокат історика Віктор Антуфрієв. Він стверджує, що дівчинка зробила це під тиском.

Відтак виправдальний вирок відмінили й спрямували справу на повторний розгляд у Петрозаводський міський суд.

Нагадуємо, що Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії. Слідчі так кваліфікували те, що він фотографував названу доньку оголеною. Сам Дмитрієв стверджує, що робив знімки для контролю стану здоров’я дитини та звітування перед органами опіки. 

Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. У телефонній розмові із російськими медіа він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

5 квітня 2018 року Петрозаводський міський суд виправдав Дмитрієва за звинуваченням у виготовленні литячої порнографії, призначивши йому умовний термін за статтею про незаконне зберігання зброї.

Прокуратура, яка просила посадати історика на дев’ять років, оскаржила вирок. Скаргу подала й рідна бабуся його названої доньки.

Дивіться також:

Українці виступили на підтримку російського історика Юрія Дмитрієва

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.