АНОНС: Журналістів запрошують на міжнародний воркшоп "Архіви КГБ для медіа"

Команда Центру досліджень визвольного руху запрошує журналістів українських, чеських, польських та словацьких редакцій до роботи над міжнародним проектом про доступ до архівів КГБ.

Архіви можуть бути ефективним інструментом для протидії fake news та пропаганді, які використовуються у гібридній війні. Також медіа допомагають популяризувати доступ до відкритих архівів, в яких зберігаються багато історій та готових інфоприводів для медійних матеріалів.

Ким працювали репресовані? В яких будинках вони жили та про що писали у листах? Як у Радянському Союзі організовували та згортали студентські страйки? Хто стояв за дипломатичними скандалами? Скільки вартували доноси? Німфоманія, секс-шпіонаж, бітломанія, рух хіппі, заборонена література — у фокусі спецслужб перебувало багато сфер життя.

 

Організатори запрошують до участі журналістів, яким буде цікаво навчитись працювати з архівними матеріалами та створити проект на їх основі (статтю, лонгрид, візуалізацію даних, подкаст, відео і т.д. — формат на розсуд учасників).

Зі свого боку організатори обіцяють:

  • організувати навчання, як працювати з документами (триденний воркшоп з 6 по 8 липня)

  • показати приклади різних медійних проектів на основі архівів КҐБ;

  • допомогти з пошуком матеріалів та контактуємо з експертами, які можуть проконсультувати щодо конкретних тем;

  • організувати візити до відповідних архівів ;

  • надати навчальні матеріали та видати посібник про те, як журналістам працювати з архівними документами.

Журналісти в рамках проекту мають підготувати щонайменше один матеріал (у темах і фокусах не обмежуємо). Кінцевий термін публікації проектів — кінець вересня 2018 року.

Учасників воркшопу заохочують працювати над проектами у співавторстві.

Проект має дві частини: українську та міжнародну. Міжнародна частина передбачає, що українець та іноземець (поляк, чех чи словак) обов’язково працюватимуть над обраною темою спільно. Співпраця можлива між різними видами медіа, тому формати можуть відрізнятись.

По завершенню матеріал має бути опублікований/оприлюднений мовами країн учасників.

Для участі у воркшопі потрібно заповнити реєстраційну форму. Кінцевий строк: 22 червня. 

Якщо вам потрібно більше деталей, пишіть: history@cdvr.org.ua

Проект став можливим завдяки підтримці Чеського посольства у Києві у рамках програми "Transition", а також Вишеградського фонду.

Нагадаємо, що у 2015 році прийняли закон про відкритий доступ до архівів КҐБ разом з іншими декомунізаційними законами. Тепер, щоб переглянути документи, не треба мати просити довідку від університету чи шукати підтвердження родинних зв’язків. Копіювання чи фотографування документів також безкоштовне.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.