У Львові на території табору «Шталаг-328» збудують багатоповерхівку

На сесії Львівської міської ради, 7 червня, депутати надали ТзОВ «Сучасне місто» дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. «За» проголосувало 46 депутатів.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 Нацистські офіцери перед входом до табору. Тепер вул. Грабовського

"Шталаг-328" - це нацистський табір для військовополонених, що знаходився у Львові. Йдеться про пам’ятку історії, відому як "Цитадель" (30 га землі). Ця оборонна споруда була збудована ще за Австро-Угорської імперії (середина ХІХ ст.) за типовим проектом.

На цій території у 1941 році нацисти створили табір "Шталаг-328". Там утримували полонених червоноармійців, французів, бельгійців та інших. Полонених утримували як у приміщеннях (казармах, бараках) так і просто неба за колючою огорожею.

За підрахунками істориків через концентраційний табір у Львові пройшло майже 300 тис чоловік. Майже половина з них була знищена.

Полонених катували, морили голодом, а також розстрілювали на території табору.

На сесії депутати Львівської міської ради вилучили за згодою з користування приватного підприємця Ярового Андрія Миколайовича земельну ділянку площею 0,3098 га на вул. П. Грабовського, 11.

Землю надали ТзОВ "Сучасне місто" в оренду терміном на 10 років для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

 Територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" 

Також надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Грабовського, 11 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Як сказано у пояснювальній записці, на земельній ділянці розташована нежитлові будівлі   площею 2895,7 кв.м., що знаходяться у власності ТзОВ "Сучасне місто". Власник об’єкту нерухомого майна – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне місто".

Як зазначив один з депутатів Львівської міської ради, вказані земельні ділянки розташовані в межах території історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель", затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР № 1150 від 05.11.2004 "Про визначення меж території та охоронної зони історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" у м. Львові".

Нагадуємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.