У Львові на території табору «Шталаг-328» збудують багатоповерхівку

На сесії Львівської міської ради, 7 червня, депутати надали ТзОВ «Сучасне місто» дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. «За» проголосувало 46 депутатів.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 Нацистські офіцери перед входом до табору. Тепер вул. Грабовського

"Шталаг-328" - це нацистський табір для військовополонених, що знаходився у Львові. Йдеться про пам’ятку історії, відому як "Цитадель" (30 га землі). Ця оборонна споруда була збудована ще за Австро-Угорської імперії (середина ХІХ ст.) за типовим проектом.

На цій території у 1941 році нацисти створили табір "Шталаг-328". Там утримували полонених червоноармійців, французів, бельгійців та інших. Полонених утримували як у приміщеннях (казармах, бараках) так і просто неба за колючою огорожею.

За підрахунками істориків через концентраційний табір у Львові пройшло майже 300 тис чоловік. Майже половина з них була знищена.

Полонених катували, морили голодом, а також розстрілювали на території табору.

На сесії депутати Львівської міської ради вилучили за згодою з користування приватного підприємця Ярового Андрія Миколайовича земельну ділянку площею 0,3098 га на вул. П. Грабовського, 11.

Землю надали ТзОВ "Сучасне місто" в оренду терміном на 10 років для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

 Територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" 

Також надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Грабовського, 11 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Як сказано у пояснювальній записці, на земельній ділянці розташована нежитлові будівлі   площею 2895,7 кв.м., що знаходяться у власності ТзОВ "Сучасне місто". Власник об’єкту нерухомого майна – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне місто".

Як зазначив один з депутатів Львівської міської ради, вказані земельні ділянки розташовані в межах території історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель", затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР № 1150 від 05.11.2004 "Про визначення меж території та охоронної зони історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" у м. Львові".

Нагадуємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.