Суд Амстердама вирішить долю «Скіфського золота» на початку 2019 року

Міністерство юстиції прогнозує, що суд у Нідерландах на початку 2019 року розгляне апеляцію на рішення про повернення Україні експонатів музеїв з анексованого Криму, зокрема колекції «скіфського золота».

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на заступника міністра юстиції – Уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини Івана Ліщину.

 

"Ми тільки в березні подали відкликання на апеляцію, зараз чекаємо затвердження подальшого процесуального графіка. Швидше за все, буде ще один раунд подач. Відповідно, дати засідання ще немає й, найімовірніше, слухання будуть на початку наступного року", – зазначив Ліщина.

Експонати кримських музеїв, які нідерландський суд ухвалив повернути Україні, зберігаються в музеї в Амстердамі.

 

Нагадуємо, що президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна в ефірі телеканалу "Zik" нещодавно заявила, що в України був шанс забрати відразу скіфське золото, але тоді Міністерство культури України дало слабинку і припустилося помилки, не реалізувавши цю ідею.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.