In memoriam. Померла підпільниця Емілія Турчин-Оберишин

9 червня відійшла у вічність дружина одного із останніх підпільників ОУН Іллі Оберишина – Емілія.

Про це "Історичній правді" повідомила Оксана Сулима із Державного архіву Тернопільської області.

 Емілія та Ілля. Фото: ternopoliany.te.ua

Як повідомляє видання "Народна правда. Тернопіль" народилася Емілія Турчин 28 жовтня 1926 року. Проживала у селі Городниця, Підволочиського району, Тернопільської області.

У 1948 році – вона молода вчителька із села познайомилась із повстанцем з Прикарпаття, що переховався у лісі.

Їх перша зустріч була у підпіллі – коли Ілько побачив Емілію, то вона відразу йому сподобалася – чоловік поцілував дівчину та присвятив їй вірш.

Через деякий час пара таємно одружилася. Та Ілько змушений був перебувати у лісі зі своїми побратимами, а Емілія жила в селі з батьками.

Через три роки в 1951 році Ілько прийшов вночі до Емілії та постукав у двері. Чоловік розповів, що його побратимів вбили, він один уцілів, не мав що їсти та пити а відтак подався до дружини.

Батьки та Емілія прийняли чоловіка та сховали на горищі, а через деякий час жінка завагітніла. Почали розпитувати звідки та хто врешті батько дитини, Емілія вмовила швагра розповісти, що це його дитина.

Коли народився син, то Ілько тільки раз потримав його на руках і наступного разу побачив, як хлопцю виповнилося 12 років.

Тільки у 1991 році Ілько вийшов з підпілля перебрався у Тернопіль та почав вести активне суспільно-політичне життя. Згодом важко захворів та повернувся у село до Емілії, де й помер.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.