АНОНС: У Києві презентують книгу про Кенгірське повстання

Під час Книжкового Арсеналу відбудеться презентація книги про історію повстання в’язнів ГУЛАГу біля селища Кенгір у Казахстані.

Автором книги "Карлаг. Кенгірське повстання" є Турганбек Алланіязов, науковим редактором українського перекладу та авторкою передмови – співробітниця Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Леся Бондарук.

 

Кенгірське повстання – це повстання в’язнів 3-го відділення Степового табору МВС СРСР, яке відбувалось 16 травня–26 червня 1954 р.

Автором ідеї книг "Карлаг. Кенгірське повстання" та "Нариси Степового табору МВС СРСР (1948-1956 рр.)", які будуть презентувати, є науковий керівник проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього" Нурлан Дулатбеков.

Презентовані книги – це спільний проект Посольства України в Республіці Казахстан та Карагандинського обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка "Рідне слово", здійснений в рамках виконання Плану заходів Міністерства закордонних справ України на 2017 р. з реалізації бюджетної програми №1401110 щодо підтримки зв’язків з українцями, що проживають за межами України.

У дискусії візьмуть участь:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Леся Бондарук, кандидат історичних наук,

Володимир Джиджора, Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Казахстан,

Нурлан Дулатбеков, доктор юридичних наук, автор наукового проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього", в межах якого було опубліковано понад 20 книг, присвячених історії Карагандинського табору і ГУЛАГу,

Турганбек Алланіязов, кандидат історичних наук, дослідник історії антирадянських повстань у Центральному Казахстані.

Модератором зустрічі буде письменниця і видавець Марина Гримич.

Час: 1 червня, п’ятниця, 12.00

Місце: Книжковий Арсенал, вул. Лаврська 10-12, Зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.