АНОНС: У Києві презентують книгу про Кенгірське повстання

Під час Книжкового Арсеналу відбудеться презентація книги про історію повстання в’язнів ГУЛАГу біля селища Кенгір у Казахстані.

Автором книги "Карлаг. Кенгірське повстання" є Турганбек Алланіязов, науковим редактором українського перекладу та авторкою передмови – співробітниця Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Леся Бондарук.

 

Кенгірське повстання – це повстання в’язнів 3-го відділення Степового табору МВС СРСР, яке відбувалось 16 травня–26 червня 1954 р.

Автором ідеї книг "Карлаг. Кенгірське повстання" та "Нариси Степового табору МВС СРСР (1948-1956 рр.)", які будуть презентувати, є науковий керівник проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього" Нурлан Дулатбеков.

Презентовані книги – це спільний проект Посольства України в Республіці Казахстан та Карагандинського обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка "Рідне слово", здійснений в рамках виконання Плану заходів Міністерства закордонних справ України на 2017 р. з реалізації бюджетної програми №1401110 щодо підтримки зв’язків з українцями, що проживають за межами України.

У дискусії візьмуть участь:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Леся Бондарук, кандидат історичних наук,

Володимир Джиджора, Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Казахстан,

Нурлан Дулатбеков, доктор юридичних наук, автор наукового проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього", в межах якого було опубліковано понад 20 книг, присвячених історії Карагандинського табору і ГУЛАГу,

Турганбек Алланіязов, кандидат історичних наук, дослідник історії антирадянських повстань у Центральному Казахстані.

Модератором зустрічі буде письменниця і видавець Марина Гримич.

Час: 1 червня, п’ятниця, 12.00

Місце: Книжковий Арсенал, вул. Лаврська 10-12, Зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.