Українці, які в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. ВІДЕО

Воїни АТО, громадські діячі, священнослужитель знялися у коротких відеороликах, де розповідають про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Відеоматеріали створені в рамках інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення 8 травня – повідомляє УІНП.

 

Від 2014 року Україна згадує всіх співвітчизників, які воювали у лавах різних армій проти агресора впродовж Другої світової війни 1939-1945 років. Символом пам'яті є український традиційний та європейський знак – червоний мак.

Цього року 14 коротких відеороликів було розроблено Міністерством інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті. Усі відеороботи об’єднує спільне гасло: "Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

"Нам важливо було вшанувати цього дня і українців, котрі боролися проти агресора на всіх фронтах другої світової війни – від Атлантики до Тихого океану.

Водночас ми нагадали про тих героїв, хто захищає нашу і свободу Європи від агресора сьогодні", - коментує державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко.

Про українців, які окрім Червоної армії боролися із нацистами у військах Британської співдружності, США, Франції, Польщі у відеороликах розповідають їх сучасники.

Наприклад, про Майкла Стренка розповідає офіцер Влад Волошин, якій піднімав прапор України над Слов’янськом.

Майкл Стренк під час Другої світової війни брав участь у Битві за острів Іводзіму – однієї із найзапекліших битв на Тихому океані. Коли гора Сурібаті нарешті опинилася під контролем американців, Стренк очолив місію підняття прапора перемоги на вершині гори. За тиждень, у березні 1945-ого, він загинув.

Серед історій є розповідь про українця Олексія Береста, який 30 квітня 1945 року був одним із тих, хто підняв прапор перемоги над Райхстагом. До кінця війни із нацизмом лишалися лічені дні. Для глядачів про це розповідає Іван Журавльов, військовий, який піднімав прапор України над Слов’янськом.

"Ми згадуємо про всіх, хто поклав на вівтар своє життя заради перемоги над нацизмом. Про тих, хто боровся у лавах Червоної армії, арміях союзників та в УПА. Про в’язнів концтаборів, які вже не змогли вдихнути подиху свободи і про тих, хто пережив це пекло", - розповідає консультант проекту, керівник академічних програм ЦДВР Володимир Бірчак.

Також у роликах йдеться про українське духовенство, яке проявило "людяність у безодні пекла". Черниця Олена Вітер стала першою представницею України, ім’я якої знаходиться в саду праведників народів світу в Ізраїлі. Греко-католицький владика Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентом врятували від Голокосту близько 300 євреїв.

Автори відеороликів згадують і про тих українців, які опинилися у таборах для переміщених осіб та не бажали повертатися в "країну рад". Нерідко допомагали їм у цьому англійські, канадійські та американські українці.

Однією із них була військова – Анна Храплива, яка пройшла Другу світову війну в лавах канадського війська, а після війни допомагала тисячам "переміщених" уникнути повернення до тоталітарного Союзу.

"Ми пам’ятаємо, що у 1945-у українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Ми пам’ятаємо сьогодні про тисячі українських військових, які захищають нашу свободу та ідентичність на Сході.

І ми переможемо у війні з цим злом. Бо тільки там де пам'ятають загиблих є ті хто захищає живих", - коментує Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Окрім відеоробіт, Міністерство інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті розробили аудіоролики та соціальну рекламу з історіями про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Аудіоролики доступні за посиланням.

Усі 14 відеороликів доступні на Ютуб-каналі.

Ідея та концепція відеороликів: ReputationLab (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Відео-виробництво: студія Yes-FX production (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.