Українці, які в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. ВІДЕО

Воїни АТО, громадські діячі, священнослужитель знялися у коротких відеороликах, де розповідають про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Відеоматеріали створені в рамках інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення 8 травня – повідомляє УІНП.

 

Від 2014 року Україна згадує всіх співвітчизників, які воювали у лавах різних армій проти агресора впродовж Другої світової війни 1939-1945 років. Символом пам'яті є український традиційний та європейський знак – червоний мак.

Цього року 14 коротких відеороликів було розроблено Міністерством інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті. Усі відеороботи об’єднує спільне гасло: "Українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

"Нам важливо було вшанувати цього дня і українців, котрі боролися проти агресора на всіх фронтах другої світової війни – від Атлантики до Тихого океану.

Водночас ми нагадали про тих героїв, хто захищає нашу і свободу Європи від агресора сьогодні", - коментує державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко.

Про українців, які окрім Червоної армії боролися із нацистами у військах Британської співдружності, США, Франції, Польщі у відеороликах розповідають їх сучасники.

Наприклад, про Майкла Стренка розповідає офіцер Влад Волошин, якій піднімав прапор України над Слов’янськом.

Майкл Стренк під час Другої світової війни брав участь у Битві за острів Іводзіму – однієї із найзапекліших битв на Тихому океані. Коли гора Сурібаті нарешті опинилася під контролем американців, Стренк очолив місію підняття прапора перемоги на вершині гори. За тиждень, у березні 1945-ого, він загинув.

Серед історій є розповідь про українця Олексія Береста, який 30 квітня 1945 року був одним із тих, хто підняв прапор перемоги над Райхстагом. До кінця війни із нацизмом лишалися лічені дні. Для глядачів про це розповідає Іван Журавльов, військовий, який піднімав прапор України над Слов’янськом.

"Ми згадуємо про всіх, хто поклав на вівтар своє життя заради перемоги над нацизмом. Про тих, хто боровся у лавах Червоної армії, арміях союзників та в УПА. Про в’язнів концтаборів, які вже не змогли вдихнути подиху свободи і про тих, хто пережив це пекло", - розповідає консультант проекту, керівник академічних програм ЦДВР Володимир Бірчак.

Також у роликах йдеться про українське духовенство, яке проявило "людяність у безодні пекла". Черниця Олена Вітер стала першою представницею України, ім’я якої знаходиться в саду праведників народів світу в Ізраїлі. Греко-католицький владика Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентом врятували від Голокосту близько 300 євреїв.

Автори відеороликів згадують і про тих українців, які опинилися у таборах для переміщених осіб та не бажали повертатися в "країну рад". Нерідко допомагали їм у цьому англійські, канадійські та американські українці.

Однією із них була військова – Анна Храплива, яка пройшла Другу світову війну в лавах канадського війська, а після війни допомагала тисячам "переміщених" уникнути повернення до тоталітарного Союзу.

"Ми пам’ятаємо, що у 1945-у українці в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Ми пам’ятаємо сьогодні про тисячі українських військових, які захищають нашу свободу та ідентичність на Сході.

І ми переможемо у війні з цим злом. Бо тільки там де пам'ятають загиблих є ті хто захищає живих", - коментує Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Окрім відеоробіт, Міністерство інформаційної політики України за участі Українського інституту національної пам’яті розробили аудіоролики та соціальну рекламу з історіями про українців, які перебували у лавах об’єднаних націй і перемогли агресора.

Аудіоролики доступні за посиланням.

Усі 14 відеороликів доступні на Ютуб-каналі.

Ідея та концепція відеороликів: ReputationLab (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Відео-виробництво: студія Yes-FX production (підрозділ КА "Комунікаційні і консалтингові групи").

Нагадуємо, що 8 травня у Києві відкрили виставку про українців у таборах Третього Райху.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.