АНОНС: У Києві покажуть фільм про «іншу сторону» війни

У День Перемоги відбудеться показ фільму режисера Бернгарда Віккі "Міст".

Про це повідомляє кіноклуб "Evropa".

 

Навряд варто заперечувати те, що історія Другої Світової – це історія написана переможцями, а тому не може бути вільною від ідеологічних упереджень і не дає можливості повноцінно сформувати думки і оцінки щодо цих непростих подій.

Але що ми насправді знаємо про Третій Рейх, про його людей, його солдатів? Про що вони мріяли, чим були сповнені їх серця? Як вони бачили цю війну?

Для багатьох з нас ці питання досі лишаються без відповіді і ми вимушено лишаємось в тенетах упереджень. Саме тому погляд на війну "з іншої сторони" насправді цінний та важливий.

Кінокартина "Міст" німецького режисера Бернхарда Віккі була знята "по живому", з кінця війни минуло лише 14 років (1959). Мабуть саме це забезпечило неймовірну реалістичність фільму, щирість, непідробну емоційність та зворушливість.

"Міст" – це про палаючі серця, віру та жертовність, любов та дружбу.

"Міст" – це про відданість батьківщині, навіть якщо вона не права, навіть якщо керівництво веде країну до пекла. Відданість, коли навколо зневіра і занепад, коли слова про обов’язок звучать вже ледь не сміховинно.

Час: 9 травня, середа, 20:00.

Місце: кіноклуб "E V R O P A", провулок Шевченка 5 (ст.м. Майдан Незалежності), Козацький Дім, 3 поверх.

Вхід вільний

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.