250-річні графіті: що малювали французькі військовополонені у тюрмі Великої Британії

Графіті французьких військовополоненених знайшли на стінах англійської садиби – у замку Сісінгхерст, розташованому у графстві Кент.

Цим гравюрам більше 250 років, пише "Українська правда. Життя" з посиланням Daily Mail.

 

На них зображені судна французьких моряків, якими на той час керував король Людовік XV.

Очевидно, що графіті намалювали полонені французькі моряки, яких під час Семирічної війни в період між 1756 і 1763 роками тримали в жорстоких умовах.

 

Це був один з перших глобальних конфліктів, у якому Англія та Франція боролися за колоніальні володіння.

Замок Сісінгхерст закрив свої двері від відвідувачів на більш ніж півроку минулої зими для реконструкції.

 

Під час неї і виявили 18 графіті, висічених на раніше захованих стінах.

 

Коли проводили реконструкцію Єлизаветинської вежі, знайшли ще 16 зразків мистецтва військовополонених.

Усі 34 графіті зараз детально досліджують.

 

Вважають, що гравюр було набагато більше. Але вони втрачені через те, що стіни, на яких вони були висічені, зруйновані.

 

"Ці відкриття підтверджують, що у 1760-х роках у замку Сісінгхерст утримувалося багато чоловіків. Намальовані на стінах кораблі, можливо, були роботою в'язнів, які мріяли про відкрите море та подорож додому. Перебування у цьому замку було не для слабкосердечних", – переконує археолог Національного фонду Великої Британії Наталі Кохен.

Історики стверджують, що тюрма у замку Сісінхерст у роки війни вважалася однією з найгірших у Великій Британії.

Нагадаємо, у смітті в центрі Лондона був знайдений невеликий шкіряний футляр, що містить фрагмент кістки, який, як вважають, є реліквією Папи Римського Святого Климента.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.