250-річні графіті: що малювали французькі військовополонені у тюрмі Великої Британії

Графіті французьких військовополоненених знайшли на стінах англійської садиби – у замку Сісінгхерст, розташованому у графстві Кент.

Цим гравюрам більше 250 років, пише "Українська правда. Життя" з посиланням Daily Mail.

 

На них зображені судна французьких моряків, якими на той час керував король Людовік XV.

Очевидно, що графіті намалювали полонені французькі моряки, яких під час Семирічної війни в період між 1756 і 1763 роками тримали в жорстоких умовах.

 

Це був один з перших глобальних конфліктів, у якому Англія та Франція боролися за колоніальні володіння.

Замок Сісінгхерст закрив свої двері від відвідувачів на більш ніж півроку минулої зими для реконструкції.

 

Під час неї і виявили 18 графіті, висічених на раніше захованих стінах.

 

Коли проводили реконструкцію Єлизаветинської вежі, знайшли ще 16 зразків мистецтва військовополонених.

Усі 34 графіті зараз детально досліджують.

 

Вважають, що гравюр було набагато більше. Але вони втрачені через те, що стіни, на яких вони були висічені, зруйновані.

 

"Ці відкриття підтверджують, що у 1760-х роках у замку Сісінгхерст утримувалося багато чоловіків. Намальовані на стінах кораблі, можливо, були роботою в'язнів, які мріяли про відкрите море та подорож додому. Перебування у цьому замку було не для слабкосердечних", – переконує археолог Національного фонду Великої Британії Наталі Кохен.

Історики стверджують, що тюрма у замку Сісінхерст у роки війни вважалася однією з найгірших у Великій Британії.

Нагадаємо, у смітті в центрі Лондона був знайдений невеликий шкіряний футляр, що містить фрагмент кістки, який, як вважають, є реліквією Папи Римського Святого Климента.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.