АНОНС: У НМІУ – лекція "Козак на Дніпрі – як качка на воді"

5 травня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Козак на Дніпрі – як качка на воді", присвячену такій маловідомій сторінці української історії як річковий флот у військових кампаніях Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.).

На відвідувачів чекає цікава розповідь про побудову байдака (річкового транспортного засобу XVII ст.) і про експериментальні водні походи на ньому реконструкторів козаччини, теорія та практика річкової справи.

Після лекції усі охочі зможуть записатися на практикум, що відбудеться цього літа на Дніпрі. Практикум стане продовженням теоретичної частини та дасть змогу опанувати основи ходіння на веслах та під вітрилом на репліці старовинного річкового судна. 

 

Захід проводить військово-історичний клуб "Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку", який займається реконструкцією реєстрового козацтва війська Гетьмана Богдана Хмельницького середини XVII ст.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Кульмінацією "Днів військово-історичної реконструкції" стане фестиваль живої історії під відкритим небом – Історичний Фестиваль "Цивілізація", який відбудеться на території музею 27 травня – у День Києва.

5 травня, субота, 12.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатори: Національний музей історії України, проект Likбез. Історичний Фронт та Історичний фестиваль "Цивілізація".

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.