АНОНС: У НМІУ – лекція "Козак на Дніпрі – як качка на воді"

5 травня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Козак на Дніпрі – як качка на воді", присвячену такій маловідомій сторінці української історії як річковий флот у військових кампаніях Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.).

На відвідувачів чекає цікава розповідь про побудову байдака (річкового транспортного засобу XVII ст.) і про експериментальні водні походи на ньому реконструкторів козаччини, теорія та практика річкової справи.

Після лекції усі охочі зможуть записатися на практикум, що відбудеться цього літа на Дніпрі. Практикум стане продовженням теоретичної частини та дасть змогу опанувати основи ходіння на веслах та під вітрилом на репліці старовинного річкового судна. 

 

Захід проводить військово-історичний клуб "Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку", який займається реконструкцією реєстрового козацтва війська Гетьмана Богдана Хмельницького середини XVII ст.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Кульмінацією "Днів військово-історичної реконструкції" стане фестиваль живої історії під відкритим небом – Історичний Фестиваль "Цивілізація", який відбудеться на території музею 27 травня – у День Києва.

5 травня, субота, 12.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатори: Національний музей історії України, проект Likбез. Історичний Фронт та Історичний фестиваль "Цивілізація".

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.