У лондонському смітті знайшли останки вбитого в Криму Папи

У смітті, зібраному в центрі Лондона, був знайдений невеликий шкіряний футляр, що містить фрагмент кістки, який, як вважають, є реліквією Святого Климента, Папи Римського, який був убитий майже 2 тисячі років тому.

Про це пише УНІАН.

Коробка, спочатку запечатана червоним воском і перев'язана малиновими шнурами, містила фрагмент кістки під скляним куполом зі смужкою паперу, яка позначає її "Oss. S Clementis" - кістка Святого Климента.

Мощі, знайдені працівниками переробної компанії "Енвіро Вейст" під час сортування сміття

 

За словами істориків, Святий Климент був вбитий приблизно в 100 році нашої ери римським імператором Траяном. Його прив'язали до якоря і кинули в море біля берегів сучасного Криму. Через це його вважають покровителем мореплавців.

Климент I був третім Папою Римським, після святих Петра і Ліна (якщо не враховувати Анакліта, чиє існування не підтверджено достовірно).  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.